Децентралізація у дорожній галузі: відсутність конкуренції у регіонах поки не дозволяє зробити закупівлі прозорими

У 2018 році запроваджено важливі зміни у сфері будівництва доріг. Відбулась децентралізація повноважень – більша частина доріг перейшла у зону відповідальності органів місцевої влади. Водночас, бюджет також зріс. Про перші результати цих змін розповіли експерти 28 вересня в Українському кризовому медіа-центрі.

Оксана Величко, координатор урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» відзначила, що всюди, де збільшилось фінансування також зросли корупційні ризики. Адже проблеми залишились тими ж, що й раніше.

“Якщо говорити загалом про корупцію у галузі, то це політична корупція, коли депутатами виділяється фінансування для доріг, які, можливо, не є пріоритетними для економіки країни. Це також кадрові призначення – непрозорі конкурси та підконтрольні виконувачі обов’язків на ключових посадах. Це і зловживання з матеріалами, технікою та майном, і, безперечно, найбільше корупційних ризиків містять процедури закупівель”, – прокоментувала Оксана Величко.

Серед ключових проблем у закупівлях експерт назвала малу кількість підрядників (недостатня конкуренція), можливість замовнику вступати у змову з підрядником та отримувати неправомірну вигоду. Найпоширеніші порушення: прописування тендерів під конкретних підрядників, дискваліфікація інших учасників тендерів за формальними ознаками (наприклад, через відсутність довідки у PDF форматі), уникання закупівель через Prozorro шляхом розбиття одного тендеру на дрібніші закупівлі (лоти), нечітке визначення предмету закупівель (наприклад, відсутність інформації щодо місця розташування ділянок), дискваліфікація учасників через невідповідність певним критеріям (досвід, стаж роботи, кількість співробітників тощо).

Експерт озвучила три ключові напрямки у запобіганні корупції, над якими зараз працює урядово-громадська ініціатива “Разом проти корупції” спільно з партнерами, це: 1) конкурсне призначення для керівників у дорожній галузі; 2) незалежний інженерний контроль якості – на сьогодні він передбачається лише для будівництва та капітального ремонту, а потрібен на всі види робіт, в тому числі, з часом, і на експлуатаційне утримання доріг; 3) законодавчі та нормативні зміни, що вдосконалять процедури закупівель. Також потрібні методичні рекомендації та навчання для фахівців у регіонах.

На думку Ірини Лагунової, експерта «Разом проти корупції», закон «Про публічні закупівлі» має регламентувати допорогові закупівлі та встановлювати обов’язкову вимогу, що допорогові закупівлі мають здійснюватись через електронні майданчики. Тоді, їх також можна буде проконтролювати.

Ще один поширений спосіб зловживання із закупівлями – закупівлі послуг з поточного середнього ремонту окремими ділянками. Цей вид робіт ведеться без проектної документації, тому його важко проконтролювати.

“Проводиться закупівля на ремонт великої дороги, але не визначаються ділянки, при тому об’єми бюджету – вражаючі. Наприклад, у Дніпропетровській області провели закупівлю більш ніж на 900 млн грн. Хоча йдеться про поточний середній ремонт, проконтролювати який практично неможливо. Або є приклад закупівлі за переговорною процедурою. У Полтавській області: в 2017 році САД здійснив закупівлі на 29 млн грн, а у 2018 році здійснив замовлення у того ж підрядника ще на 18 млн грн. Питання – чому виникла потреба додаткової закупівлі?”, – зазначила Ірина Лагунова.

Експерт додала, що потрібно також встановити чіткі вимоги до часу транспортування асфальтобетонної суміші до місця, де вона буде укладатись. Адже деякі підрядники беруть участь у тендерах, хоча їх заводи знаходяться за 300 км від об’єктів ремонту. Це порушує технологію виробництва та укладання суміші, вона погіршує свої якісні характеристики, як наслідок зниження міцності дорожнього полотна.

Також Ірина Лагунова зазначила, що залучення до реалізації проектів у сфері дорожнього будівництва такої інституції як «інженер-консультант» вже на стадії тендерних процедур сприятиме зменшенню корупціогенних чинників.

Довідка

Разом проти корупції – урядово-громадська ініціатива. Суть ініціативи полягає у синергії, об’єднанні зусиль та конструктивній співпраці експертного середовища та представників міністерств задля подолання корупції.

Проект було розпочато влітку 2016 року, за ініціативи Прем’єра Володимира Гройсмана. Олександр Саєнко, Міністр Кабінету Міністрів, звернувся до коаліції громадських організацій та експертів Реанімаційний Пакет Реформ щодо залучення експертів ініціативи для участі у проекті. Упродовж проекту експерти спільно з міністерствами:

• визначили окремі корупційні ризики (де у міністерствах, інших ЦОВВ чи державних підприємствах, що координуються міністерствами є корупція, як виглядають корупційні схеми, у яких документах вони закріплені) • обирали 3-5 пріоритетних заходи з мінімізації корупції, щодо яких є згода спільно над ними працювати

• складали детальний план щодо реалізації визначених антикорупційних заходів (що містить очікувані результати, розподіл на етапи, індикатори результативності кожного етапу, комунікаційну кампанію, стейкхолдерів, які мають бути залучені до реалізації заходів)

• надалі мають спільно реалізувати заходи. При цьому експерти/ міністерства можуть у разі необхідності залучати ресурси, запрошувати інших експертів, запроваджувати спільну комунікаційну кампанію, надавати необхідну адвокаційну підтримку законопроектам Кабміну. У активній співпраці з Секретаріатом Кабміну, міністерствами, керівництвом відповідних ЦОВВ, ДП та галузевими експертами було узгоджено 83 антикорупційні заходи, які були затверджені на засіданні Кабінету міністрів (Розпорядження № 803 від 5 жовтня). Згідно з Розпорядженням міністерства мають розмістити плани впровадження заходів на своїх сайтах, а міністри особисто відповідають за впровадження заходів та мають щоквартально звітуватися про їх статус на засіданнях уряду.

Перший звіт міністерств запланований на 9 грудня – день боротьби з корупцією. На листопад 2016 року у проекті вже беруть участь понад 120 експертів, що представляють Реанімаційний Пакет Реформ, Трансперенсі, IDLO, Проектний офіс реформ, Делойт, ЕВА, АСС, громадські ради при міністерствах та понад 30 ГО. Ініціатива відкрита для інших учасників, що готові працювати над впровадженням заходів та мають відповідну кваліфікацію. За кожним заходом закріплюється відповідальний експерт з боку громадськості, через якого здійснюється комунікація. Співпраця з міністерствами відбувається шляхом організації регулярних зустрічей за кожним із визначених у розпорядженні заходів. Плани впровадження заходів погоджуються на зустрічах із керівниками відповідних структурних підрозділів, заступниками міністрів, міністрами. Щоб долучитися до проекту та спільно працювати над впровадженням антикорупційних заходів надсилайте резюме на адресу cabminanticor@gmail.com