І знову про децентралізацію

120216

 

І знову про децентралізацію

«Реформа з децентралізації сьогодні є ключовою реформою в практичній реалізації процесу інтеграції України в Європейський Союз». Таку тезу висловив Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко під час представлення звіту Уряду на засіданні Комітету Верховної Ради з питань економічної політики. Про це неодноразово заявляється із високих трибун управлінцями різних рівнів і різних галузей економіки. Поступово цей процес охоплює практичну складову і реалізується на місцях.

Так, зокрема, в рамках децентралізації системи держархбудконтролю 8 лютого цього року ДАБІ України передала повноваження громаді міста Маріуполь Донецької області.

«Маріуполь – перше велике місто Донецького регіону, яке отримує нові повноваження – держархбудконтроль,» – повідомив голова Держархбудінспекції Олексій Кудрявцев. «Це створює передумови для залучення місцевою владою нових інвестицій».

За інформацією Державної архітектурно-будівельної інспекції України, крім Маріуполя нові функції держархбудконтролю вже отримали міста Красний Лиман, Дружківка, Селидове та Дзержинськ Донецької області, а також місто Луцьк.

Однак така кількість свідчить про недостатню активність місцевих органів влади у виконанні своїх повноважень із запровадження механізмів реалізації вказаної реформи, особливо зважаючи на те, що відповідний закон набрав чинності ще 1 вересня 2015 року. Саме на цьому акцентував увагу народний депутат Г. Кривошея під час години запитань до Уряду в п’ятницю, 5 лютого цього року.

Так, за словами народного депутата, в процесі створення місцевих органів архітектурно-будівельного контролю було подано лише близько 40 заявок (серед них обласні центри Львів, Харків) і лише одне обласне місто (Луцьк) створило такий орган та має відповідний департамент.

Нагадаємо, що Закон України № 320-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» було прийнято 9 квітня 2015 року. Експерти та керівництво Міждержавної гільдії інженерів-консультантів брали безпосередню активну участь у розробленні цього Закону, його супроводженні у Верховній Раді, доопрацюванні робочою групою та підготовці до другого читання.

Ряд законодавчих норм сприятиме суттєвому спрощенню дозвільно-погоджувальних процедур у будівництві. Зокрема, цим Законом:  

  • максимально наближено до замовників послуги з надання документів, необхідних для здійснення будівництва;
  • скорочено з 15 до 10 робочих днів строки видачі технічних умов на будівництво об’єктів;
  • удосконалено процедури подання декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт. Установлено перелік підстав для повернення таких декларацій;
  • установлено вичерпний перелік документів, що необхідні для прийняття в експлуатацію об’єктів ІV і V категорії складності;
  • замовникам будівництва надано право на застосування в установленому законодавством порядку індивідуальних систем інженерного забезпечення незалежно від наявності відповідних інженерних мереж загального користування;
  • скасовано необхідність подання до місцевих органів влади інформації про початок будівництва та прийняття в експлуатацію об’єктів, а також штраф за неподання такої інформації тощо.

Передбачалося, що органи місцевого самоврядування з прийняттям цього Закону отримають реальні важелі впливу на будівництво, що сприятиме комплексному розвитку населених пунктів в інтересах територіальних громад.

Вони, виходячи з потреб і можливостей, можуть утворювати власні органи державного архітектурно-будівельного контролю. При цьому на основі європейського досвіду запроваджується дієва система стримувань і противаг: можливість перевірки законності прийнятих рішень в порядку державного архітектурно-будівельного нагляду, реальні важелі впливу на місцеві органи архітектурно-будівельного контролю та їх посадових осіб.

Сподіваємось, що вирішення питань, пов’язаних із децентралізацією, у тому числі у сфері будівництва, сприятиме розвитку економіки регіонів, їх інвестиційній привабливості, наближенню вітчизняного ринку послуг до стандартів європейської спільноти.