Інженер-консультант – професія майбутнього

Інтеграція будівельного ринку України у європейський простір технічного регулювання потребує нових підходів до розвитку консультаційних та інжинірингових послуг у будівництві.

Вже сьогодні при реалізації проектів, які фінансуються за кошти міжнародних фінансових організацій, визначаються спеціальні вимоги до персоналу, у тому числі щодо наявності в інжинірингових компаніях інженерів-консультантів. З подібними проблемами стикаються також організації, що прагнуть отримати можливість виходу на європейський ринок праці відповідно до міжнародних принципів і правил ведення бізнесу.

Тривалий час для позначення інженерного забезпечення будівництва, що включає виробничу, наукову і навчальну складові, використовувався просто термін «будівництво».

Законодавчо поняття інжинірингу у будівельній сфері закріплено з 2006 року. Законом України № 58-V від 01.08.2006 «Про внесення змін до Закону України «Про архітектурну діяльність» інжинірингова діяльність у сфері будівництва (інжиніринг) визначається як діяльність з надання послуг інженерного та технічного характеру, до яких належать проведення попередніх техніко-економічних обґрунтувань і досліджень, експертизи проекту, розробка програм фінансування будівництва, організація виготовлення проектної документації, проведення конкурсів і торгів, укладання договорів підряду, координація діяльності всіх учасників будівництва, а також здійснення технічного нагляду за будівництвом об’єкта архітектури та консультації економічного, фінансового або іншого характеру.

Водночас відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України інжиніринг – надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об’єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов’язаних із такими послугами (роботами).

Певний час (до березня 2012 року) інжинірингова діяльність у сфері будівництва підлягала ліцензуванню (постанова Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1396 «Про ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури», наказ Мінрегіону України від 27.01.2009 № 47 у редакції наказу від 06.10.2010 № 392). При цьому ще з 2006 року статтею 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено право замовника залучати до виконання функцій інжинірингу сертифікованих фахівців.

Хоча інжинірингова діяльність у сфері будівництва в частині координації дій всіх учасників будівництва постановою Уряду від 23.05.2011 № 554 і віднесена до Переліку видів робіт (послуг), відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію, на сьогодні сертифікація таких фахівців в Україні не налагоджена. Більш того, інженер-консультант як ключова особа у сфері інжинірингу не визначений у якості окремої професії, не затверджені кваліфікаційні вимоги до таких фахівців, не забезпечена їх підготовка.

Таким чином як саме поняття «інжиніринг», так і загальні підходи до регулювання діяльності інженерів-консультантів потребують серйозного науково-практичного обґрунтування та законодавчого врегулювання.

Громадська спілка «Міждержавна гільдія інженерів-консультантів» вважає запровадження інституту інженерів – консультантів важливим кроком, що сприятиме мобільності працівників в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Наші фахівці готові долучитися до гармонізації існуючої в Україні моделі ринку інжинірингових та консалтингових послуг до загальновизнаних міжнародних галузевих стандартів. Е-mail для пропозицій: office@iceg.com.ua.