Вітаю вас із Днем Незалежності України.

Цього дня особливо гостро відчуваєш, скільки всього вмістилося для нас у слово «незалежність».

Ми втомлені. За ці роки кожен із нас навчився жити і працювати з війною поруч. З тривогами, втратами, новинами, яких не хочеться читати. З ударами по містах і селах, по енергетиці, дорогах, мостах, підприємствах, житлових будинках. По всьому тому, з чого складається нормальне людське життя.

Нам руйнують інфраструктуру — ми її відновлюємо.
Зникає  електрика  — енергетики її повертають.
Руйнують дорогу чи міст — люди шукають, як відновити сполучення.
Громади продовжують працювати. Інженери проєктують. Будівельники будують.

І країна стоїть.

Що ж  нас тримає?

Мабуть, дуже просте відчуття  дому.

Наші міста. Наші вулиці. Наші школи. Наші університети. Наші підприємства. Наші річки і дороги. Місця, де ростуть наші діти, де жили наші батьки, де ми хочемо жити самі.

І коли це твій дім, ти не можеш залишитися осторонь.

Тому сьогодні відбудова для нас  означає більше, ніж сума проєктів, кошторисів і квадратних метрів. Ми  визначаємо, якою буде Україна після цієї війни. Якими будуть наші громади. Наскільки надійною інфраструктура. Чи зможе економіка розвиватися. Чи захочуть українці  повертатися додому, працювати тут, народжувати дітей і пов’язувати з Україною своє майбутнє.

Для нас, інженерів, проєктувальників, будівельників, консультантів, усіх, хто працює з інфраструктурою, у цьому є своя особлива відповідальність.

Бо те, що ми будуємо сьогодні, залишиться після нас.

Хотілося б, щоб через багато років наші діти користувалися цими дорогами, мостами, школами, лікарнями, водогонами і навіть не замислювалися, якою ціною вони колись з’явилися. Щоб для них це була просто нормальна, сучасна європейська країна, в якій зручно жити.

Заради цього варто добре робити свою роботу.

Я вдячний усім нашим колегам в Україні, які продовжують працювати. Вдячний громадам, професійній спільноті, українському бізнесу. Вдячний нашим міжнародним друзям і партнерам, які залишаються поруч і допомагають Україні вистояти та відновлюватися.

І безмежна вдячність тим, завдяки кому все це взагалі можливе, — нашим військовим.

Саме вони тримають сьогодні найважчу конструкцію з усіх — Україну. Вони — та сила, без якої не було б ані нашої роботи, ані наших планів, ані самого майбутнього, яке ми сьогодні будуємо.

А наше завдання — зробити все, щоб країна, за яку вони віддають життя, була варта цієї боротьби.

Щоб вона була сильною. Сучасною. Вільною.

Такою, якою ми хочемо залишити її нашим дітям.

Бо це наш дім.

З Днем Незалежності!