Європейська федерація інженерно-консалтингових асоціацій (EFCA), що об’єднує понад 10 000 інженерних компаній у 27 країнах, оприлюднила позицію щодо оновлених законодавчих ініціатив ЄС у сфері штучного інтелекту та обігу даних.
Детальніше тут

У документі йдеться про так званий Цифровий зведений проєкт Закону про ШІ та Цифровий зведений проєкт Закону про дані.

Що турбує інженерів

EFCA, загалом, підтримує нові правила. Водночас федерація наголошує: будівництво та інфраструктурні проєкти мають свою специфіку, яку необхідно враховувати.

Йдеться про кілька  важливих позицій.

1. ШІ у сфері будівництва — потрібні чіткі роз’яснення

Системи штучного інтелекту вже використовуються у:

• моніторингу безпеки на будмайданчиках;
• контролі стану конструкцій;
• цифрових двійниках;
• управлінні обладнанням.

EFCA вважає, що правила для так званого «високоризикового ШІ» повинні запроваджуватися лише після розробки технічних стандартів і галузевих рекомендацій. Інакше це може створити правову невизначеність та затримати інвестиції.

Також федерація наполягає на включенні будівельних проєктів до регуляторних «пісочниць» — контрольованих середовищ для тестування нових технологій.

2. Дані — це не просто інформація, а конкурентна перевага

Інженерні компанії працюють з великими масивами даних:

• BIM-моделями;
• цифровими двійниками;
• геопросторовими та кадастровими даними;
• технічними розрахунками.

EFCA наголошує на необхідності:

• чіткого захисту комерційної таємниці;
• зрозумілих правил доступу до державних даних;
• запобігання «прив’язці» до одного постачальника хмарних сервісів;
• пропорційності вимог для малих і середніх компаній.

3. Обмін даними з державою — лише в надзвичайних ситуаціях

Федерація підтримує доступ держави до критичних даних у разі реальних надзвичайних ситуацій, але наголошує: такий обмін має бути чітко обмеженим, пропорційним і передбачати справедливу компенсацію витрат бізнесу.

Чому це важливо для України

Європейські правила у сфері ШІ та даних безпосередньо впливатимуть на інженерні компанії, які працюють у міжнародних проєктах та в секторі відбудови.

Для інфраструктурних проєктів критично важливими залишаються:

• правова визначеність;
• захист інженерного ноу-хау;
• доступ до якісних державних даних;
• можливість тестувати нові технології без надмірного адміністративного навантаження.

У МГІК звертають увагу, що цифровізація будівництва — це не лише технології. Це передусім питання стандартів, управління процесами та чітких правил роботи з даними. Саме збалансоване регулювання створює умови для безпечного впровадження ШІ та ефективної реалізації інфраструктурних проєктів.