Міністерство розвитку громад та територій України готує зміни до державних будівельних норм якими врахує потреби людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Оновлення насамперед стосуватиметься ДБН В.2.2-15:2019 (житлові будинки) та ДБН В.2.2-9:2018 (громадські будівлі).

Рішення ухвалене після комплексного аналізу чинної нормативної бази. Мінрозвитку, разом із профільними організаціями, проаналізувало 33 ДБН,  які регулюють проєктування житлових, громадських, транспортних і виробничих об’єктів.

За результатами дослідження:

• 52% норм уже повністю враховують вимоги доступності;
• 24% містять посилання на інклюзивні стандарти, але без достатньої деталізації;
• ще 24% потребують доопрацювання.

Таким чином, мова йде не про точкові зміни, а про системну актуалізацію нормативної бази.

Що зміниться у житловому будівництві

Оновлення ДБН В.2.2-15:2019 передбачає посилення вимог до:

• облаштування прибудинкових територій і дворів;
• тактильної та візуальної навігації;
• засобів орієнтації у під’їздах;
• параметрів ліфтів для перевезення людей на кріслах колісних;
• умов евакуації у висотних будівлях;
• дублювання інформації шрифтом Брайля та тактильними елементами;
• звукових оповіщень і контрастного маркування.

Йдеться про формування середовища, яке дозволяє безпечно і комфортно користуватися житлом незалежно від рівня мобільності.

Що зміниться у громадських будівлях

Зміни до ДБН В.2.2-9:2018 стосуватимуться:

• тактильних схем і звукового інформування біля входів;
• зв’язку будівель із транспортною інфраструктурою;
• стандартів зон посадки та висадки пасажирів;
• доступності внутрішніх просторів — входів, коридорів, ліфтів, пандусів;
• безбар’єрних вестибюлів, кас, зон очікування;
• умов для глядачів на кріслах колісних у залах;
• доступності кафе, їдалень, спортивних і оздоровчих об’єктів.

Мета — не лише нове будівництво, а формування сучасних стандартів, гармонізованих із міжнародними підходами.

Чому це важливо в контексті відбудови

Сьогодні відбудова країни — це не лише відновлення пошкоджених об’єктів. Це можливість одразу закладати сучасні стандарти якості, безпеки і доступності.

Оновлення ДБН означає:

• підвищення вимог до проєктування;
• необхідність точнішої координації між замовником, проєктантами та експертами;
• підвищення відповідальності  за відповідність об’єктів нормативним вимогам.

За таких умов  ключового значення набуває якісна підготовка проєктної документації та професійний супровід замовника на всіх етапах — від формування технічного завдання до введення об’єкта в експлуатацію.

Доступність перестає бути додатковою опцією — вона стає частиною базового стандарту якості інфраструктури.

Для громад це означає одне: сучасне проєктування має враховувати не лише функціональність і вартість, а й повноцінну інтеграцію інклюзивних рішень у структуру об’єкта.