May 30, 2026

Верховна Рада України ухвалила нову редакцію закону «Про публічні закупівлі» (законопроєкт № 11520), яким передбачено комплексне оновлення системи закупівель з урахуванням європейських стандартів та потреб післявоєнної відбудови.
Документ має стати одним із ключових євроінтеграційних законів і, водночас, — частиною змін, що адаптують Україну до реалізації великих інфраструктурних проєктів та роботи з міжнародним фінансуванням.
Новий закон розширює інструменти закупівель та вводить нові механізми роботи із комплексними проєктами. Зокрема, йдеться про рамкові угоди, динамічні системи закупівель, конкурентний діалог, інноваційне партнерство та інші підходи, які вже використовуються у європейській практиці.
Зупинимось на окремих новаціях публічних закупівель, що стосуються будівництва, та, насамперед, будівельного інжинірингу. Почнемо з термінів.
Правильне розуміння природи інженерно-консультаційних послуг є принципово важливим: це не договір підряду на виконання робіт, результат яких передається наприкінці замовнику, а договір про надання послуг, які споживаються у процесі їх надання і не мають вимірного результату. Від цього залежать підходи до укладання, виконання договору та здійснення взаєморозрахунків за інтелектуальну послугу.
Віднесення послуг інженера-консультанта для потреб проведення закупівель до «робіт» у чинному законі і так не змінювало результату їх надання та не скасовувало правової природи укладеного договору. Новий закон, сподіваємось, ставить крапку у цій дискусії.
Згідно визначення (стаття 1), «роботи – це результат будівельних або інженерно-монтажних робіт, який є достатнім для виконання економічної або технічної функції». Як для законодавчого терміну – досить широко, можливо тому це поняття далі уточнюється:
– до предмету договору виконання робіт (підряду) віднесено виконання робіт або виконання робіт з розробленням проектної документації. Як бачимо, можливість організації будівництва за принципом «проектуй і будуй» залишається;
– при визначенні поняття «публічного договору» деталізовано, що договір про виконання робіт означає договір, предметом якого є одне із зазначеного нижче:
а) виконання або проектування та виконання робіт, пов’язаних принаймні з одним з видів діяльності, зазначених у додатку до цього Закону;
б) виконання або проектування та виконання інших робіт, результатом яких є будівництво нових, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів;
в) створення будь-якими засобами об’єкта будівництва, що відповідає вимогам, визначеним замовником, який здійснює вирішальний вплив на тип або проектування такого об’єкта;
– додатком до нового закону наведено перелік видів робіт, що можуть бути предметом закупівель, за класами та з кодами згідно Єдиного закупівельного словника.
Конкурси проектів можуть проводитися у вигляді відкритих конкурсів або конкурсів проектів з обмеженою участю за результатами оцінювання на підставі критеріїв та методики, встановлених конкурсною документацією, із формуванням рейтингу журі. Поширення цієї процедури на інжинірингові послуги (слово «інжинірингової» у визначенні є!) потребує окремого дослідження, а сама процедура, якій присвячено Розділ ІІІ нового закону – ґрунтовного вивчення.
– передбачено затвердження Урядом методики застосування критеріїв оцінки тендерних пропозицій у разі застосування нецінових критеріїв;
– установлено, що критерії вважаються пов’язаними з предметом закупівлі, якщо їх застосування дає додаткову перевагу (вигоду) за конкретними показниками, характеристиками або умовами, визначеними замовником;
– до 31.12.2027 збережено обмеження питомої ваги цінового критерію: 70 відсотків для відкритих торгів і динамічної системи закупівель та 40 відсотків для інших способів закупівель. Як визначатиметься частка нецінових критеріїв після цієї дати – поки що не зрозуміло.
Суб’єкт господарювання може брати участь у конкретній закупівлі самостійно або у складі лише одного об’єднання. При цьому замовнику заборонено вимагати від об’єднання конкретної організаційно-правової форми для подання тендерної пропозиції.
Загалом, система реалізації проєктів в Україні поступово переходить від простих процедур – до значно складнішої моделі управління, інтегрованої у міжнародні підходи та вимоги.
Фактично, відбудова потребує не лише фінансування чи окремих рішень, а здатності працювати зі складними проєктами як із цілісною системою. То ж роль інженера-консультанта стає все більш вагомою, а нове законодавство потребує фахового інженерно-консультаційного супроводу будівельних проєктів, у тому числі – на етапі закупівель.
Довідково: наразі закон готується для подання Президенту України. У разі підписання, він набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та буде введений в дію через дев’ять місяців з дня набрання чинності.