Уряд підтримав запуск цифрового застосунку «Прозоре будівництво» для фахівців державного архітектурно-будівельного контролю. Йдеться про інструмент, який переводить виїзні інспекції на об’єктах у чітко регламентовану цифрову процедуру.

Фактично,  застосунок працює як покроковий алгоритм перевірки: інспектор проходить визначений перелік вимог без можливості пропустити етапи, фіксує результати фото- та відеоматеріалами в режимі реального часу, а всі дані одразу передаються до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Результати оглядів стають цифровими документами, що зменшує ризики втрати, підміни або «коригування» інформації.

Нові правила застосовуються до об’єктів із середніми та значними наслідками (СС2 і СС3) — житлових комплексів, торговельно-розважальних центрів та іншої масштабної забудови. Передбачається, також,  публічність результатів оглядів через портал ЄДЕССБ, що посилює захист інвесторів і майбутніх мешканців.

Чому це важливо?

Це рішення є однозначно позитивним зі стратегічної точки зору. Воно зменшує людський фактор у прийнятті рішень,  той самий фактор, який роками був одним із джерел «страху підпису» у громадах. Перехід до чітких, автоматизованих алгоритмів означає рух до прозорості, стандартів і підзвітності. А  публічний доступ до результатів оглядів посилює громадський контроль.

Так   держава створює цифровий каркас контролю в будівництві. І це відповідає ключовій тезі, що проблема галузі часто полягає не у  відсутності  законів, а  в  зрозумілих і дієвих механізмах  їх реалізації.

Застосунок синхронізується з підходами, які сьогодні стають базовими для сучасного управління у будівництві: прозорість процесів, зниження технічних ризиків, стандартизація контролю та цифрова трансформація як інструмент якісного управління. Йдеться не просто про відмову від «ручних процедур», а про уніфікацію практик на державному, місцевому та інституційному рівнях.

Обмеження, які важливо розуміти

Водночас цифровий контроль на етапі інспекції не вирішує всіх проблем галузі.

По-перше, система застосовується до великих об’єктів СС2 та СС3 і не охоплює увесь будівельний сектор.
По-друге, ефективність інструмента залежить від інституційної спроможності на місцях. У частині громад саме вона залишається одним із базових викликів: нестача кваліфікованих фахівців, перевантажені інспекційні підрозділи, слабша технічна й цифрова інфраструктура та відсутність усталених процедур роботи за стандартами можуть ускладнювати впровадження. Цифровий чекліст підвищує прозорість і фіксує процес, але не замінює професійну компетенцію — складні технічні рішення, інтерпретація норм і оцінка ризиків усе ще потребують фахової підготовки.
По-третє, застосунок не замінює роботу на попередніх етапах: якість проєктної документації, кошторисів, технічних рішень і загальне управління ризиками залишаються окремою і критично важливою складовою.

Саме тому цифрові інструменти контролю можна розглядати як важливий крок до прозорості, але не як повну відповідь на виклики галузі. Ефективність  проєктів і безпека об’єктів залежать від поєднання таких інструментів із професійним підходом до підготовки, планування та управління будівництвом.

У цій логіці держава формує цифровий каркас контролю, а професійна експертиза, стандарти і якість технічних рішень доповнюють його, забезпечуючи системність і надійність процесів.