Чи може якісна послуга коштувати дешево?

Чому інжинірингові компанії неохоче долучаються до реалізації проектів за державні кошти?

Ці та інші питання стали предметом жвавого обговорення у фаховому середовищі.

Приводом до дискусії стало проведення конкурсу на послуги інженера-консультанта та технагляду (ідентифікатор закупівлі — UA-2025-09-24-015075-а), де, за орієнтовними оцінками, очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником, майже втричі нижча від розміру коштів, які мали б бути закладені на такі послуги. В результаті, торги не відбулися. І таких прикладів є чимало.

Водночас трапляється, що інжинірингові компанії (а частіше ФОП) таки беруться за реалізацію складних проектів за заниженою вартістю, виграючи тендери через необґрунтоване заниження цінової пропозиції (депмінг).

Окремі міркування пропонуємо до уваги наших читачів у цій публікації.

МГІК, керуючись Законами України «Про громадські об’єднання», «Про відкритість використання публічних коштів» та «Про публічні закупівлі», постійно здійснює моніторинг інформації, розміщеної в електронній системі закупівель Prozorro.  Аналіз тендерів дозволяє виокремити ризики та виклики, які знижують якість надання інженерно-консультаційних послуг. Йдеться, зокрема, про заниження очікуваної вартості предмета закупівель та про необґрунтований демпінг.

За договором про надання інженерно-консультаційних послуг виконавцем надається комплексна послуга, яка диференційована за окремими етапами (передпроектний, проектування, закупівлі, будівництво). У складі виконавця договору працює, зазвичай, потужна команда фахівців (ключовий та неключовий персонал) різної кваліфікації, та спеціалізованих субпідрядників, необхідних для якісного і своєчасного надання послуг залежно від складності та особливостей проекту.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про інвестиційну діяльність» та статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вартість будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, визначається на підставі кошторисних норм України.

Пунктом 7 Порядку застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення при визначенні вартості будівництва, затвердженого наказом Мінрегіону від 25.06.2021 № 162, установлено, що кошторисна вартість об’єктів, що визначається на стадії проектування, використовується, зокрема, для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.

Пунктом 4.32 Настанови з визначення вартості будівництва установлено, що до глави 10 ЗКР включаються кошти на надання послуг інженера-консультанта за договором про надання  інженерно-консультаційних послуг, залежно від етапу, на якому він залучений,  в розмірі 3 % від підсумку глав 1 – 9 ЗКР (без  урахування вартості технологічного обладнання, у тому числі медичного, а  також меблів та інвентаря). Розмір таких коштів визначається відповідно до додатку 42 цієї Настанови. При цьому показник вартості для кожного етапу чітко визначений (наприклад, на етапі будівництві – 2,0 %, проектування – 0,6 % і т.д., разом не більше 3%).

Означені вимоги є обов’язковими при визначенні вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів. При цьому, нагадаємо, саме кошторисна вартість, що визначається на стадії проектування, використовується для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.

Замовники приймають рішення про залучення інженера-консультанта виходячи з власних потреб і можливостей, що зазначається у завданні на проектування, після чого у кошторисній документації визначаються кошти, передбачені КНУ для кожного з етапів. На передпроектному етапі такі розрахунки здійснюються на підставі об’єктів-аналогів або на одиницю виміру потужності аналогічних  об’єктів (1 м2 загальної площі, 1 м3 об’єму будівлі, одне відвідування тощо).

Ігнорування замовниками вимог законодавства щодо визначення вартості будівництва шляхом заниження очікуваної вартості предмета закупівель, так само як необґрунтований демпінг, унеможливлюють якісне надання послуг інженера-консультанта та обмежують участь у закупівлях добросовісних виконавців. Внаслідок цього:

– порушується один із базових принципів публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» – принцип добросовісної конкуренції серед учасників;

– створюються ризики неякісного виконання робіт через неналежне надання інженерно-консультаційних послуг;

– страждає імідж інженера-консультанта як нової для вітчизняного ринку інституції.

Отже, обґрунтована вартість інженерно-консультаційних послуг є необхідною умовою для якісного надання послуг та успішної реалізації проектів. При цьому слід зазначити, що середня вартість послуг інженера-консультанта європейських країн, відповідно до міжнародних звітів (EFCA, 2019, Манітоба, 2016) та відкритих економічних джерел, є значно вищою.

Принагідно нагадаємо, що МГІК разом з Науковою школою управління ризиками при будівництві та експлуатації об’єктів нерухомості послідовно вивчає та пропагує міжнародні підходи до здійснення закупівель інтелектуальних послуг для приведення законодавства  України у відповідність до законодавства Європейського союзу, зокрема, – до вимог Директиви 2014/24/ЄС Європейського Парламенту і Ради ЄС. Ми також представили широкому загалу перше україномовне видання «ПОСІБНИКА ІЗ ПРОЦЕДУР ЗАКУПІВЕЛЬ FIDIC».