Дерегуляція ведення бізнесу у будівництві: рекомендації комітетських слухань

Рішенням Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства схвалено Рекомендації комітетських слухань з питань «Дерегуляція ведення бізнесу у будівництві», окремі з яких, на думку фахівців МГІК, заслуговують детального розгляду.

Учасники комітетських слухань констатували суттєвий прогрес у реформуванні містобудівної діяльності починаючи з 2007 року та звернули увагу на проблемні питання, які все ще стримують розвиток галузі.

Серед завдань, які Комітет вбачає пріоритетними в межах своєї компетенції, – прийняття трьох законопроектів:

• Про внесення змін до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (щодо скасування пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) (реєстр. № 3610);
• Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення містобудівної діяльності (реєстр. № 3684);
• Про внесення змін до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт (реєстр. № 3696).

Уряду в черговий раз рекомендовано розробити пропозиції щодо врегулювання правовідносин при отриманні технічних умов та приєднанні закінчених будівництвом об’єктів до інженерних мереж, які є каменем спотикання та найбільш проблемним етапом будівництва. Окремі завдання з цього питання отримали також НКРЕКП та Антимонопольний комітет.

Найбільший блок рекомендацій отримав Мінрегіон як орган, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування і архітектури. Тут і питання містобудівної документації, яка має стати основою будівництва і розвитку територій, у тому числі для об’єднаних територіальних громад; і суміжні проблеми житлово-комунальної сфери: визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків та коефіцієнта житлової площі, що підлягає компенсації під час комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житла; визначення переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не приймається в експлуатацію тощо.

Окрему увагу приділено удосконаленню експертної діяльності. Так пунктом 3.12 Рекомендацій передбачено розглянути питання та підготувати пропозицій щодо внесення змін до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо:

• визначення експертизи проектів будівництва завершальною стадією проектування;
• формування та оприлюднення у вільному безоплатному доступі на сайті Мінрегіону або саморегулівної організації за відповідним напрямком підприємницької діяльності (у разі її утворення) переліку експертних організацій, які відповідають визначеним критеріям, акредитації експертних організацій за такими критеріями та, у разі встановлення невідповідності їм на підставі інформації, яка щоквартально подається експертними організаціями, – виключення з реєстру;
• скасування необхідності проведення обов’язкової експертизи в частині міцності, надійності та довговічності проектів будівництва об’єктів І та ІІ категорій складності, які споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами.

За наслідками імплементації реформи, здійсненої з прийняттям зазначеного Закону, експертиза проектів будівництва є етапом, який найбільш суттєво спрощено:

• вона проводиться однією організацією, а не шести, які підпорядковані різним відомствам, як було раніше;
• значно скорочено перелік об’єктів, які підлягають експертизі;
• ліквідовано монополію державних підприємств у цій сфері тощо.

Проводити експертизу можуть експертні організації незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним Мінрегіоном. Рекомендації Комітетських слухань спрямовані, у тому числі, на забезпечення контролю за дотриманням таких критеріїв не лише на етапі виходу на ринок, але і протягом усієї діяльності експертної організації. Такий підхід, на думку членів МГІК, сприятиме підвищенню якості послуг з експертизи проектів будівництва.  

Пункт 3.10 Рекомендацій комітетських слухань процитуємо дослівно:

«Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України розглянути питання внесення змін до законодавства, передбачивши:

• підвищення професійного рівня виконавців робіт у будівництві, зокрема в частині отримання кваліфікаційних сертифікатів особами, які мають вищу освіту за напрямком професійної атестації відповідно до кваліфікаційних вимог;
• поширення практики компенсації ризиків, запровадженої для членів саморегулівних організацій, інших учасників будівельного ринку, у тому числі шляхом страхування цивільно-правової відповідальності.».

Нагадаємо, що страхування цивільно-правової відповідальності фахівців запроваджено відповідно до стандартів саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності як механізм відшкодування збитків, завданих споживачам унаслідок надання членами таких організації послуг та виконання робіт неналежної якості. Створення таких механізмів передбачено статтею 16-1 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Рекомендації Комітетських слухань надіслано до Кабінету Міністрів України, Мінрегіону, Мінфіну, Мінекономрозвитку, НКРЕКП та Антимонопольному комітету. МГІК спільно з означеними органами працюватиме над упровадженням рішень, спрямованих на розвиток ринку інжинірингових та консалтингових послуг у будівництві.