Законопроект № 2994: захист зелених насаджень чи  згортання реформ?

Серед законопроектів, включених до порядку денного пленарних засідань поточної сесії Верховної Ради України, – проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення безпідставного видалення зелених насаджень» (реєстр. № 2994 від 03.06.2016).

Цим законопроектом передбачається повернути необхідність видачі органами місцевого самоврядування дозволу (ордеру) на видалення зелених насаджень на будівельному майданчику, який був скасований в ході реформування містобудівного законодавства ще у 2011 році.

«Підводні камені» цієї законодавчої ініціативи аналізували фахівці МГІК. Результати жвавих обговорень пропонуємо до уваги читачів.    

На сьогодні знесення зелених насаджень на земельних ділянках, що відведені під будівництво, здійснюється на підставі декларацій про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт. Це є абсолютно закономірним, оскільки роботи зі знесення зелених насаджень – складова частина підготовчих робіт з будівництва об’єкту (постанова КМУ від 13.04.2011 № 466, відповідний ДБН).

Розробники законопроекту обґрунтовують необхідність повернення окремого дозволу (ордеру) відсутністю, на їх думку, повноважень органів місцевого самоврядування щодо впливу на видалення зелених насаджень на земельних ділянках, що відведені під будівництво, та зменшенням надходжень від сплати їх відновної вартості.

Слід зазначити, що чинним законодавством передбачено необхідні і достатні можливості впливу органів місцевого самоврядування на видалення зелених насаджень, що дозволяє їм вживати вичерпних заходів для забезпечення дотримання вимог щодо сплати відновної вартості та озеленення територій.

Законом України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено обов’язок охорони та відновлення зелених насаджень, а також сплати їх відновної вартості незалежно від того, на підставі якого документу здійснюється їх видалення, що в однаковій мірі поширюється і на будмайданчики. Процедуру сплати відновної вартості регламентовано Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045.

У разі завдання шкоди зеленим насадженням застосовується стаття 42 вказаного Закону щодо її компенсації. Такси для обчислення розміру такої шкоди затверджено постановою Кабінету Міністрів від 08.04.1999 № 559.

Відповідно до законодавства органи місцевого самоврядування самостійно приймають рішення про забудову територій на всіх етапах: розроблення містобудівної документації, виділення земельної ділянки, надання містобудівних умов та обмежень, видача будівельного паспорта. Рік тому законом № 320 органам місцевого самоврядування делеговано і решту повноважень: це видача дозвільних документів, здійснення держархбудконтролю, прийняття в експлуатацію об’єктів.

На кожному з цих етапів є можливість проконтролювати видалення зелених насаджень та сплату їх відновної вартості.

Аргумент авторів законопроекту про необхідність недопущення знищення дерев і кущів під час самочинного будівництва справедливий, однак додаткова дозвільна процедура в такому разі не вирішить питання. Адже хто порушує закон і не отримує дозвільних документів, той і ордер не отримуватиме.

В такому разі мають застосовуватися визначені законодавством санкції як за самочинне будівництво, штрафи за яке більш ніж суттєві, так і за пошкодження об’єктів благоустрою, складовою яких є зелені насадження. Адже ще у 2011 році Законом України № 2924-VI посилено відповідальність за умисне знищення чи пошкодження зелених насаджень у населених пунктах за статтею 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також доповнено Кримінальний кодекс статтею 270-1, якою за умисне знищення, пошкодження об’єктів благоустрою населених пунктів передбачено максимальне покарання – до 12 років позбавлення волі.

Повернення дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика призведе до дублювання дозвільних процедур, необґрунтованого збільшення регуляторного впливу, погіршення умов ведення бізнесу та залучення інвестицій, зниження показників України у рейтингу «Doing Business», що суперечить напрямкам реформ в частині дерегуляції, спрощення дозвільних і погоджувальних процедур та зменшення кількості документів дозвільного характеру.

Наведення порядку в питанні видалення зелених насаджень, на думку учасників дискусії, потребує не запровадження додаткового дозволу з усіма супутніми корупційними ризиками, а належного виконання замовниками будівництва та органами місцевого самоврядування визначених законом обов’язків та повноважень.

Підтримуючи необхідність збереження зелених насаджень, слід не допустити при цьому запровадження необґрунтованих дозвільних процедур та згортання вже проведених реформ. Саме це, на жаль, може статися у разі прийняття законопроекту № 2994 від 03.06.2015, який вже включено до порядку денного та готується до розгляду у сесійній залі.